14 грудня 1911 року — 39-річний норвезький полярний дослідник Руаль Амудсен першим досягнув Південного полюсу Землі, на 35 днів випередивши англійця Роберта Скотта.

  «Щоб підтримати мій престиж полярного дослідника, — згадував Амундсен, — мені необхідно було якомога швидше досягнути будь-якого сенсаційного успіху… я повідомив моїм товаришам, що оскільки Північний полюс відкритий, то я вирішив йти на Південний.» Bci учасники експедиції погодилися з цим.

   19 жовтня 1911 року команда з п'яти чоловік на чотирьох санях, запряжених 13 собаками кожні, вирушила в дорогу. Спочатку шлях проходив по сніжній горбистій рівнині шельфового льодовика Росса. На 85-й паралелі поверхня круто пішла вгору — шельфовий льодовик закінчився. Почався підйом по крутих засніжених схилах. На початку підйому мандрівники влаштували головний склад продовольства із запасом на 30 днів. На весь подальший шлях Амундсен залишив продовольства з розрахунку на 60 днів. За цей термін він планував дійти до Південного полюса і повернутися назад до головного складу.

    7 грудня 1911 року експедиція пройшла найпівденнішу точку, що досягалася до неї: три роки тому партія англійця Шеклтона досягла 88°23' пд. ш., але перед загрозою голодної смерті вимушена була повернути назад, не дійшовши до полюса всього 180 кілометрів.

   14 грудня, на 35 днів раніше експедиції Скотта, експедиція Амундсена досягла точки на білій рівнині, на висоті 3000 метрів, де, за розрахунками, повинен був знаходитися Південний полюс. Вони залишили невеликий намет сіро-коричневого кольору, над наметом на тичці укріпили норвезький прапор, а під ним — вимпел з написом «Фрам». У наметі Амундсен залишив листа норвезькому королю з коротким звітом про похід і послання своєму супернику — Скотту.

   Вся подорож Амундсена до Південного полюса і назад тривала 99 днів.

Відкриття протоки Магеллана

28 листопада 1520 року після подолання небезпечної протоки на півдні Америки, що сьогодні носить його ім'я, португальський мореплавець Фернан Магеллан на чолі трьох суден увійшов у води Тихого океану, ставши першим європейцем, що проплив з Атлантичного океану в Тихий.

20 вересня 1519 року Магеллан відплив з Іспанії на чолі флотилії з п'яти суден і екіпажу в 265 чоловік з метою прокласти новий шлях на Схід, пливучи в західному напрямі в обхід Америки, оскільки морський шлях навколо Африки вже був освоєний португальцями. Обігнувши Бразилію, він спробував знайти шлях у Тихий океан. Магеллан помилково спробував плисти рікою Ріо-Плата, але, зрозумівши помилку, почав рухатися вздовж узбережжя Південної Америки все далі на південь. В березні 1520 року експедиція змушена була провести зимівлю в порту Сан-Хуліан. У квітні Магелану довелось придушити бунт іспанських капітанів, невдоволених португальцем, - один із заколоників був страчений, а інший - залишений в Сан-Хуліані, коли у серпні експедиція продовжила плаваня.

21 жовтня Магеллан нарешті знайшов 600-кілометрову протоку, котра з'єднує Атлантичний і Тихий океани (сьогодні вона носить його ім'я). На її подолання пішло 38 днів і 28 листопада це змогли зробити лише три судна. За наступні 99 днів експедиція перетнула води надзвичайно спокійного океану, котрий отримав назву "Тихий". На кораблях закінчились харчі і морякам довелось їсти шкіряні частини власного одягу і спорядження, щоб не вмерти з голоду.

6 березня 1521 року експедиція висадилась на острові Гуам, а через 10 днів досягла філіпінського острова Себу. Вождь місцевого племені, котре прийняло християнство, звернувся до європейців з проханням завоювати територію поганського племені на сусідньому острові Мактан. У битві, що відбулась 27 квітня, Магеллан був поранений отруєною стрілою і помер.

Після загибелі Магеллана ті, хто залишились живими, на двох кораблях відпливли до Молуккської протоки. Один з кораблів спробував повернутись до Іспанії через Тихий океан, інший, "Вікторія", під командуванням Хуана Себастьяна Елькано проплив Індійський океан, обігнув мис Доброї Надії і 6 вересня досяг іспанського порту Санлукар де Барамеда, а через кілька днів, піднявшись по річці Гуадалківір, - Севільї.

Вітаємо з перемогою!

26 листопада відбувся ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з економіки.
Вітаємо з перемогою учнів нашої школи:

Брацило Дмитра (11 кл.) - І місце

Філякін Данило (10 кл.) -  І місце

Так тримати!!!

Всесвітній день рибальства

Ви знаєте, що у риб є своєрідне "шосте чуття"? Це здатність отримувати інформацію про навколишній водний простір з найтонших звукових коливань у воді.

Як займалися рибальством в стародавньому Ізраїлі? Ізраїльські археологи на дні Тиверіадського озера (Галілейського моря) знайшли снасті, за допомогою яких жителі стародавньої Галілеї ловили рибу. Для найбільшої ефективності вилов робили вночі. Рибалки виходили в море, розводили вогонь в залізному кошику і буквально "збирали" рибу, яка пливла на світло.

Урочистості з приводу Всесвітнього дня рибальства слугують важливим нагадуванням про те, що ми повинні зосередитись на важливих змінах в управлінні рибальством на нашій планеті. Це необхідно з метою забезпечення стійких запасів та оздоровлення океанічних екосистем. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй закликала країни, які ще не приєдналися до цих процесів, стати повноправними учасниками морського права і юрисдикції національних і міжнародних вод, морського і океанічного дна, а також у процесах, необхідних для підтримки стабільності всього риболовецького промислу.

Всесвітній день рибальства був заснований у 1998 році. Відзначається рибальськими громадами по всьому світу щорічно 21-го листопада. У цей день проходить маса різноманітних заходів, таких як мітинги і семінари, громадські збори, культурні програми, виставки і театральні виступи, музичні шоу і демонстрації. Загальний акцент цих заходів підкреслює важливість збереження рибних ресурсів усього світу.

Організація Об’єднаних Націй повідомила, що, згідно з недавніми дослідженнями, понад дві третини світового рибальського промислу схильні до надмірної експлуатації. Одна третина знаходиться в стані занепаду. Це відбувається через такі фактори, як втрата основних місць проживання риб, забруднення навколишнього середовища і реакція на процеси глобального потепління.

Всесвітній день рибальства покликаний допомогти у висвітленні життєво важливих питань екології та ресурсів не тільки для людини, а й для водних екосистем та життя, яке вони підтримують. Вода утворює гармонійний континуум. Це стосується річок і озер, природних водойм, морів і океанів.

Риба і різноманітні водні організми в свою чергу є важливою частиною дієти і харчування людей у всьому світі, джерелом білка і корисних мікроелементів. Особливо це стосується населення, яке проживає на узбережжі. Не можна не враховувати і суспільне хвилювання з приводу надмірної експлуатації цього виду ресурсів недобросовісними рибалками. Крім важливості води і водних ресурсів для виживання, водні масиви також служать і засобом магістральних шляхів пересування.

Близькість неекологічних виробництв до узбережжя також призводить до серйозних забруднень вод та прибережних районів і є причиною, з якої рибалки змушені переносити райони вилову все далі і далі від своїх традиційних місць.

Проблеми надмірного вилову і механізація також призвели до кризи. Традиційні місця проживання деяких видів риби швидко виснажуються і не встигають відновлюватися. Методи донного трала і деякі інші методи також призводять до нестійких процесів регеніраціі водних ресурсів.

Якщо ми не будемо вирішувати ці питання колективно, криза буде поглиблюватися. Всесвітній день рибальства допомагає привернути увагу суспільства до цих проблем, і сприяє руху в напрямку пошуку рішень у все більш взаємозалежних питаннях, з якими ми стикаємося. У довгостроковій перспективі це може сприяти більш практичному виробленню стійких засобів та методів підтримки запасів риби і водних ресурсів.

Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі

Цунамі призводять до численних людських жертв, завдають величезної шкоди і є спільною проблемою для багатьох країн, про що свідчать, зокрема, події, що відбулися в 1960 році в Чилі, в 1976 році на Філіппінах, в 1998 році в Папуа - Новій Гвінеї, в 1999 році в Туреччині, в 2001 році в Перу, в 2004 році в прибережних державах Індійського океану, в 2009 році біля узбережжя Самоа і Тонга і в 2011 році на сході Японії.

Визнаючи важливість забезпечення готовності до таких випадків і оперативного поширення інформації за допомогою систем раннього попередження, використання традиційних знань і здійснення принципу «зробити краще, ніж було» на етапах відновлення, реабілітації та реконструкції з метою захисту життя людей і запобігання шкоди від цунамі, про що йдеться в Сендайської рамковій програмі по зниженню ризику лих на 2015-2030 роки, Генеральна Асамблея ООН на 81-му пленарному засіданні, яке відбулося 22 грудня 2015 року, постановила оголосити 5 листопада Всесвітнім днем поширення інформації про проблему цунамі.

Пропонується всім державам-членам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних і регіональних організацій, а також громадянського суспільства, в тому числі неурядовим організаціям і приватним особам, належним чином і відповідно до національних пріоритетів проводити Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі в цілях підвищення обізнаності громадськості про небезпеку цунамі. 

Всесвітній день середовища проживання

День охорони місць проживання або Всесвітній день середовища проживання, відзначають у всьому світі сьогодні шостого жовтня. Це свято було затверджено у 1979 році в рамках Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Людина своєю діяльністю вже давно впливає на природу, змінюючи її. З кожним роком у світі все більше територій переходять до розряду сільгоспугідь, пасовищ, піддаються змінам у зв’язку зі зростанням міст, видобутком корисних копалин, будівництвом заводів та інших об’єктів народного господарства.

За 19 століть нашої ери на земній кулі зникло 150 видів ссавців, в основному великих, і 139 видів птахів. Кожен зниклий вид - дуже важка і непоправна втрата.

Людина навчилася дуже багато чого: вирвалася в космос, долетіла до Місяця, але вона не зможе знову створити тура або стеллерову корову. Все, що зникає в тваринному світі, - зникає назавжди.

День осіннього рівнодення

День осіннього рівнодення - це день астрономічного початку осені. 23 вересня Сонце сходить точно в точці сходу і заходить точно в точці заходу. У цей день воно знаходиться під і над горизонтом однаковий час (тобто день дорівнює ночі).